До акції
протесту працівників освітньої галузі
(Полтавська
облпрофрада 21.03.2011р. )
Шановні освітяни! Указом Президента від 30.09.2010 року № 926 «
Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» 2011 рік оголошений Роком освіти та
інформаційного суспільства, а п. 3(м) передбачено вжити заходів до
поетапного, починаючи з 2011 року, підвищення розмірів оплати праці
педагогічним працівникам та приведення цих розмірів у відповідність із вимогами
до законодавства, аналогічні зобов’язання передбачені і Протоколом домовленостей між Кабінетом Міністрів та ЦК
Профспілки освіти від 25.10.2011року.
Пройшло три місяці 2011 року, але
позитивних зрушень в напрямку фінансування, ми освітяни, не відчули. Лише ознайомились з підрахунками Міністерства Фінансів, що на
встановлення окладів педпрацівникам на рівні середньої зарплати промисловості
та на встановлення доплат спеціалістам системи освіти необхідно 45 мільярдів
грн.., а на виплату 20% надбавки всім педагогам – 2 мільярди грн.
І чомусь вийшло так, що ні на
пріоритетний розвиток освіти ні на зменшення розриву між І тарифним і
мінімальною зарплатою по ЄТС, ні на повноцінну виплату 20% надбавки всім
педпрацівникам кошти в бюджеті 2011 не передбачені, а передбачена одна лише
індексація зарплати в зв’язку з постійним зростанням цін та той факт, що зарплатня молодого вчителя
залишається такою ж, як оплата праці прибиральника.
Ситуація, що склалася назрівала
роками, нестерпною стала ще в жовтні
2010 року коли затверджувався бюджет на майбутній 2011 рік, саме тоді була запланована Акція Протесту, яку
відтермінували в зв’язку з домовленістю ЦК Профспілки освіти і Кабміну про
врегулювання питань оплати праці, про що свідчить « Протокол»,….але папір
витримав, а освітяни – ні! Тому ми вимушені нагадати, що домовленості потрібно
виконувати! Тим більше, що фінансово - економічна ситуація в галузі сьогодні вкрай загострилася.
За останніми даними ( газета праця і зарплата) середня заробітна плата
штатних працівників по видах економічної діяльності на січень 20111р. по Україні становить – 2297
грн., а в освіті 1820 грн. З 21 виду діяльності ми займаємо 15 позицію, не
порівнюючи вже із середньою зарплатою по
промисловості 2747 грн.
Хочу зупинитися і на проблемах
наших районних освітянських бюджетів. Вже сьогодні ( лише через 3 місяці) на
початку року вони тріщать по всіх швах.
А як їх може вистачити, коли
Держава зменшила видатки на утримання одного учня в 2011 році на 3,4 % проти
минулого року.
В 2010 році- 6259,35 грн., а в 2011 році 6043,7 грн!
Ще в гіршому становищі дошкільна освіта, відповідні показники знизися на 5%
, тобто на утримання одного вихованця ДНЗ виділяється в 2011 році -6371,54
проти 6704,3 в 2010 році!
Під час формування бюджетів не
враховано і те, що заклади працюють на 80% - 25% своєї потужності, а опалювати
їх потрібно.
От і ініціюють виконавчі влади:
Говорю це зі слів виступаючих на ІІ Пленумі ЦК профспілки та з власної
обстановки в районі.
1 Березня на цьому ж засіданні Пленуму обговорювалися питання атестації
педагогічних працівників за новим Типовим Положенням про атестацію педагогічних
працівників, яке має за обговореннями в профспілках, по 34-х пунктах недоліки
які потребують змін і уточнень. В МОН з 34 –х зауважень зреагували лише на
вісім. На решту, що залишилися роз’яснення відсутні.
Яким чином проходитиме атестація педпрацівників в квітні 2011року
залишається лише здогадуватися.
У виступі зам. Міністра були
відзначені лише 3 позитивні моменти діяльності МОН, а саме:
- затвердження нових штатних нормативів для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ( але
ж останні вступають в дію з 01.09.2012 р.!)
|